Інформація про проведення турнірів міст.

        Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 750  від 16.08 2007 р. “Про проведення всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів у 2007 – 2008 навчальному році” інформуємо Вас про дати та місце проведення Всеукраїнських турнірів учнів :

Детально ознайомитись з завданнями та умовами проведення турнірів можна на Інтернет  - сайті Всеукраїнських турнірів : htt:/www.osvita.od.ua/turnir.shtmi.

Mетодичнi рекомендації

Pекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами
закладів освіти м. Донецька в 2007-2008 навчальному році

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Головною її метою є допомога педагогічним кадрам в реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки педагогічних кадрів; активізація творчого потенціалу; формування здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються в зв’язку з переходом на новий зміст і 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти. Реалізується вона різними шляхами, але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи з педагогічними кадрами.

Методична робота - важлива складова педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів навчально-виховного процесу.

Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника, в тому числі керівників, дошкільних, середніх загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.

1. Основні завдання і зміст методичної роботи

Основні завдання і зміст методичної роботи з педагогічними працівниками дошкільних, загальних середніх та позашкільних навчальних закладів включають такі напрямки:

1. аналіз умов забезпечення психофізичного здоров’я дітей та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів, підготовка рекомендацій щодо приведення їх у відповідність з державними стандартами освіти;
2. створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, підвищення їхньої психологічної компетентності;
3. організація вивчення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою;
4. керівництво роботою методичних об’єднань та координації їхньої діяльності;
5. проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду;
6. залучення педагогів до науково-дослідної роботи;
7. апробація та впровадження нових освітніх технологій та систем;
8. створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання методичного фонду літератури, аудіо- та відео матеріалів, комп’ютерної техніки;
9. координація змісту методичної роботи зі змістом діяльності методичних і науково-методичних установ міста.

2. Організація методичної роботи

Методична робота з педагогічними працівниками реалізується в основному через традиційні колективні (масові, групові) та індивідуальні форми її організації. До колективних форм належать: методичні об’єднання, творчі майстерні педагогів, постійно діючі проблемні семінари, школи, в тому числі молодого спеціаліста, творчі мобільні та динамічні групи, педагогічні читання, науково-практичні конференції, педагогічні виставки, конкурси тощо.

Основною організаційною формою колективної (групової) методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів залишаються методичні об’єднання, головною функцією яких є ознайомлення педагогів із сучасним станом і перспективами розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, досягненнями вітчизняної та зарубіжної педагогічної і психологічної науки, перспективним педагогічним досвідом, оновлення і поглиблення знань педагогічних працівників зі спеціальності та суміжних дисциплін, постійне підвищення їхнього загальнокультурного рівня.

Методичні об’єднання створюються при наявності не менше п’яти спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціальності за територіальною ознакою (шкільні, міжшкільні, кущові, районні, міські), за типами шкіл, навчальними предметами, їхніми циклами тощо на базі середніх загальноосвітніх шкіл I-III ступенів, дошкільних і позашкільних навчальних закладів, які мають висококваліфікований склад педагогічних кадрів, досвідчене керівництво закладу, належну навчально-матеріальну базу.

Члени методичного об’єднання відкритим голосуванням обирають із досвідчених учителів (учителів-методистів, старших учителів) на два роки керівника (голову).

Залежно від актуальності питань, що розглядаються, умов, в яких працюють об’єднання, у навчально-виховних закладах їх засідання можуть проводиться - тричі на рік: у серпні - під час роботи серпневих конференцій, у січні та червні - після закінчення відповідно I і II семестрів поточного навчального року.

Індивідуальні форми методичної роботи включають наставництво, стажування, консультування, відвідування занять і позакласних заходів, дистанційне навчання, самоосвіту тощо.

Останнім часом поширення набули нетрадиційні форми організації методичної роботи, в тому числі кафедри, авторські школи, творчі студії, методичні фестивалі, круглі столи, аукціони педагогічних ідей, а також аналоги популярних сучасних радіо- і телепередач, які значною мірою урізноманітнюють співпрацю методистів і педагогічних працівників у справі підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності.

Слід зазначити, що при всій різноманітності форм організації методичної роботи розв’язати багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише шляхом створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їх потреби, запити та інтереси.

3. Проведення методичної роботи

У процесі методичної роботи можуть використовуватися як традиційні, так і нетрадиційні форми і методи: засідання, ділові педагогічні ігри, лекції, лекції-консультації, доповіді, практичні заняття, мозкові штурми, фокус-групи, тренінги, диспути, огляд та обговорення навчально-методичної літератури, участь педагогів у підготовці і проведенні масових заходів (педагогічних читань, науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, конкурсів тощо), робота над науково-методичною темою (проблемою) тощо.

З огляду на склад шкільних, міжшкільних і кущових методичних об’єднань (кафедр) зміст роботи має носити переважно навчально-методичний характер. На їхніх засіданнях повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять у дошкільних та позашкільних закладах, позакласних заходів тощо.

Крім того, члени методичних об’єднань (кафедр) мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядати матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальноосвітньої підготовки школярів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.

У процесі методичної роботи необхідно практикувати ділові педагогічні ігри, які є активними формами вільного професійного самовияву педагогів, що реалізується шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних. Ділові ігри, як свідчить практика, допомагають наблизити навчання в методичних об’єднаннях і на кафедрах до педагогічної практики. Це стимулює учасників гри до переосмислення аналогічних ситуацій, що виникали свого часу в їхній практичній діяльності, та адекватно оцінити їх.

Поширеною формою в системі методичної роботи є лекція - систематичний, послідовний виклад науково-теоретичного або навчального матеріалу, що стосується певної проблеми, теми, розділу окремих дисциплін або курсів. Поряд з цим можуть проводитися лекції-консультації, які мають, як правило, настановний характер і готують педагогів до самоосвітньої роботи у період між засіданнями методичного об’єднання (кафедри), формують у них уміння самоаналізу власної педагогічної діяльності. Одним із важливих аспектів проведення лекції-консультації є включення до них завдань на моделювання конкретних ситуацій, які можуть виникати в практичній діяльності педагогічних працівників.

У процесі роботи методичних об’єднань (кафедр) належна увага має приділятися заслуховуванню й обговоренню доповідей, які не повинні зводитися до спрощеного переказу відомих фактів і явищ, а містити виклад матеріалу на високому теоретичному рівні, що відповідає сучасному розвитку тієї чи іншої галузі знань, достовірну інформацію, аргументовані висновки і положення.

Важливу роль у проведенні методичної роботи мають відігравати практичні заняття, під час яких детально розглядаються окремі теоретичні положення і формуються вміння та навички їх практичного застосування.

Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, перш за все, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, а також позакласних заходів, планування роботи, оформлення шкільної документації, доборі текстів письмових робіт для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Однією з найпоширеніших і досить ефективних форм навчально-методичної роботи є відвідування уроків і позакласних заходів, спрямованих на обмін досвідом та його поширення, колегіальну взаємодопомогу в роботі.

Особливого значення для педагогічних працівників в сучасних умовах набувають огляди і обговорення педагогічної літератури, книг, періодичних видань, а також теле- і радіопередач на педагогічну тематику. Це дає можливість своєчасно привернути увагу педагогів до проблем, які найбільше хвилюють громадськість, залучити їх до дискусій щодо можливих шляхів розв’язання.

Разом з тим, всі ці заходи не можуть повністю вирішити усіх проблем підвищення кваліфікації педагогічних кадрів без належно організованої самоосвіти. Необхідно, щоб керівники навчальних закладів активно сприяли цьому процесу, надавали педагогам постійну допомогу, створювали необхідні умови щодо вдосконалення їхньої педагогічної майстерності. В роботі з педагогічними працівниками перевагу треба надавати формам і методам, які дають можливість виявляти і формувати лідерські якості, вміння працювати в команді, проявляючи ініціативу і наполегливість у вирішенні тих чи інших питань.

4. Планування методичної роботи

План методичної роботи складається на поточний навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу, або району, або міста.

У ньому мають бути відображені результативність і наслідки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.

План має містити завдання методичного об’єднання на поточний навчальний рік, основні напрямки роботи об’єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти.

План методичного об’єднання (кафедри) може бути складений за блочно-модульним принципом, що містить три напрямки (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.

Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характерну в системі післядипломної педагогічної освіти, мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій та виховання в сучасних умовах.

Директор МНМЦ Г.О.Черноводська

5. Орієнтовний тематичний план програми "Основи естетики"

Концепція гуманітарної освіти передбачає викладання дисциплін, спрямованих на глибоке вивчення проблеми місця і ролі людини в історії світової цивілізації. Це, насамперед, такі предмети, як естетика, етика, історія вітчизняної і світової культури, їх об'єднує загальний принцип "культуротворення", проте кожний з них має власні, специфічні риси і завдання.

Згідно з концепцією та проектом Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні у 10-11-х спеціалізованих класах гуманітарного профілю вводиться предмет "Основи естетики".

Мета предмета полягає в залученні учнів до загальних законів художнього освоєння і пізнання дійсності, розвитку мистецтва, його ролі в житті суспільства. Наріжним принципом предмета "Основи естетики" є охоплення всіх сфер людських почуттів, вивчення стосунків між людиною і світом, вплив на формування естетичної свідомості.

Завдання предмета: розвиток естетичної та мистецтвознавчої культури учнів; освоєння естетичних знань у сукупності з оволодінням обсягом інформації з культуротворчих дисциплін; сприяння духовному збагаченню молодої людини; розвиток уміння оцінювати твори мистецтва і працювати з науковими першоджерелами.

Розробка програми "Основи естетики" здійснювалася відповідно до проекту Державного стандарту загальної середньої освіти. Вона складається з двох частин і критеріїв, які є орієнтовними для вчителів, розрахована на два роки навчання. У 10-му класі опановується "Естетика як культуротворча наука" (2 години на тиждень), в 11-му - "Мистецтво в структурі естетики як науки" (2 години на тиждень). Кількість годин, запланованих на вивчення окремих розділів, є орієнтовною і може варіюватися вчителем відповідно до рівня знань і спрямованості інтересів учнів. Резерв навчального часу на реалізацію регіонального (шкільного) компонента має складати 6 годин як у 10-му, так і в 11-му класах, що становить 10% загального обсягу часу, передбаченого програмою.

Зважаючи на те, що кількість літератури з шкільного курсу естетики досить обмежена, вчитель може користуватися працями з історії естетичної думки, історії мистецтва, монографічними дослідженнями та науковими статтями.

Такий підхід при реалізації програми "Основи естетики" сприятиме формуванню всебічно розвиненої особистості, яка житиме і працюватиме в умовах третього тисячоліття.

Ґрунтовне опанування змісту предмета "Основи естетики" обумовлює необхідність виконання учнями творчих завдань, відповідей на контрольні запитання для перевірки рівня навчальних досягнень учнів, проведення диспутів, олімпіад тощо.

В процесі опанування програмою учні повинні мати уявлення:

• про предмет і структуру естетики як науки;
• про логіку становлення її проблематики;
• про специфіку розвитку естетичних знань у конкретних культурних регіонах;
• про взаємозв'язок естетики, мистецтвознавства і художньої творчості.

Учні повинні знати:

• основні терміни, поняття і категорії естетики;
• теоретичний доробок її основних представників;
• про значення естетики в розвитку мистецтва, його видів і напрямів.

Учні повинні вміти:

• застосувати естетичні знання до самоаналізу і самоудоскона- лення;
• оцінювати художні твори та широкий спектр предметів і явищ навколишнього середовища.